Не згуби. укр

Людмила Петрук
Як то вечір, як то вечір на віконце
Ставить свічі, ставить свічі зоряні...
Ти приносиш своє серце на долоньці,
Заквітчати кольорові мої сни...

Ой, як зійде, ой, як зійде на долину
Ясний місяць, ясний місяць у зірках...
Не ламай ти, не ламай мою калину,
Краще серце, своє серце їй віддай...

Бо калина, бо калина то дівчина,
Що журбою і печаллю проросла...
Бо кохання,цвіт весняний,не зігріла,-
Відпустила і тебе не зберегла...

Як то вечір, як то вечір на віконце
Ставить свічі, ставить свічі зоряні...
Ти приходиш і приносиш квіти сонця,
Тільки дівчину-калину не згуби...