Любимая моя,
когда умру,—
поставишь чучелом
меня в углу.
ОшУю от меня
и одеснУю,—
прольётся звездопад,—
энергией Фэн-шуя…
Я буду рад
любить тебя Оттуда,
покуда ты
спешишь ко мне Туда.
Ты для меня —
неистовое чудо!
А я — лишь призрак,
мыслящий тебя.