“з минулого вже твій дзвінок”
Веточка Вишни
Дзвінок з минулого... мій біль
Здушив за горло... дихать нічим...
І болісний у серці відчай...
На живу рану в серці — сіль.
Кому потрібен цей дзвінок?
Невже тебе він втішить? Дивно...
Ця мука серед ночі... кривдно.
У мене на душі замок.
Перевод Нины Голубевой
Из прошлого звонок… и боль
Сжав горло, сорвала дыханье…
И в сердце жгучее отчаянье…
В живую рану в сердце – соль.
Кому же нужен твой звонок?
Тебя утешит он? Как странно…
И боль в ночи так несказанна.
И на душе моей замок.