Я серце рватиму -
Кавалки розлетяться,
І шматки...
Так, до останнього хрипіння,
Так, до останньої мети...
Я ніжно краятиму душу
І заспокоїться вона.
І спокій буде дуже слушним,
Мов тиша в склянці без вина.
Не дам шакалам навіть трохи
Надії черствої піти -
Втікати швидко я їх змушу,
До згину гнатимуть хорти!
Не відступлюсь - в обіймах смерти
Надію дам -
Нове життя, мов нецілована дитина,
Пробудить совість й каяття.