Я до тебе несу рушничок світанковий,
Де по білому льону червоні квітки..
То не просто квітки,то кохання діброви,-
Ми пов'язані цим рушничком навіки...
Хай тебе береже мій рушник світанковий
Від печалі, негод, від холодних дощів,
Від ворожих облич твоїх друзів підроблених,
Від лестивих і добрих твоїх ворогів...
А коли сонце стане за обрій сідати
І на скроні впаде сивини білий цвіт.
Я дістану рушник, де червоним кохання
Щоб тепер пов'язати ним зоряний світ...