Що я є
У безмежному Всесвіті цім?-
Від могутнього Космосу
Тільки мікронна частина,-
Гість,
Що тут, на Землі, вибрав дім.
Кого Бог називає так просто,-
Людина...
Я тут гість,-
Та життя проминає, як мить,
Бархатистими плямами
Сонячних тижнів і днів...
Я не просто живу,-
Я навік залишаю свій слід,
Що зійде благодатним зерном
В наших внуках і дітях...
Я вбираю цей світ
Наче сік із березових сховищ,-
Кожну малу краплину
Вплітаю в клітини свої...
Я вже зваблена дивом
Рожевих трояндових сонмищ
І всім тим, що існує
На цій дивовижній Землі...
Що я в Всесвіті
Тільки маленька краплина...
Я тут гість,-
І, напевно, тому
Я колись повернусь
У далеку батьківську хатину,
Звідки я, на Землі,
Усілякім премудростям вчусь...