приходить час
ми викидаємось із обжитих квартир
як скидається
зло і м'язисто
труєна риба
ми випадаємо із м'якої оббивки кімнат
вибігаємо
на запах
на тишу
на все
що виймає нас
наче камені з течії
нас розривають
протилежні інстинкти
оборони і втечі
бігти й триматись
ночами нас кличе
жирна земля
годована
кров'ю і голосами
з наших дворів
проростають фортеці
з наших спин
проростають трави
із пальців сни
ми викидаємось із обжитих квартир
серце кожного з нас
тільки гвинтик
колючий цвях
у вигнутому
хвилястому
колесі сансари