Красиві та ніжні,
Мамині очі.
Бачу вас вдень,
І навіть темної ночі.
І як мені тяжко
Серед темної ночі,
Знаючи точно,
Що не відкриються очі.
Не побачу більш живої,
Може трішки уві сні.
Тільки квіти на могилі,
Усміхаються мені.
Не забуду я ніколи
Оті мамині слова:
“Поховай мене близенько,
щоб провідував щодня”
Цвинтар тихий і маленький
І сумують там усі.
Подивився я на доньку,
А в неї очі як твої.
І радіє і сміється,
І працює як і ти,
Навіть коси як у тебе,
Дуже радісно мені.