Видео: http://youtu.be/dZmCZHsnAxE
Шумят березы и дубы под куполом небес,
И ветер треплет за чубы отчаянных повЕс.
Сияет солнце в вышине, в глазах блестит огонь.
Летят десантники к земле, как на свою ладонь.
Сынишка маме задает отчаянный вопрос:
- А если я с небес сорвусь, я не расквашу нос?
Мне одуванчики, как сны, на них хочу летать!
- Нет. Прекрати. Не птицы мы. Не смей о них мечтать!
Гудок вокзальный в путь зовет и опустел перрон,
Стоит девчушечка, ревет и смотрит на вагон.
- Родной, из армии пиши, не забывай меня!
Ко мне вернуться поспеши. И береги себя!
Что б парашют вас не подвел, всем запасной собрать!
Тут молодой спросил орел: - «А стропорезы брать?»
- Всем погрузиться в самолет! Не дрейфить в высоте!
А старшим Стропорез пойдет. – Как ангел налегке!
«Береты. Гвардия! На взлет!» - приказ, как пульс в виске.
А парашют, как небосвод – все небо в рюкзаке.
В упряжке ветер стропы рвет, внизу плывет земля,
А Стропорез с небес орет (поет) – «Ты жди! Люблю тебя!»
Перехлестнулись стропы вдруг – ты с небом не шути!
Полно опасностей вокруг к родимой на пути.
Для мига времени в обрез – решенье для тебя!
Есть шанс последний – стропорез! Но замерла земля…
Сынишка маме задает задумчивый вопрос:
- А если я с небес свалюсь, я не расквашу нос?
Смахнула горькую слезу и тихо говорит:
- Под небом ясным и в грозу к нам папа твой летит…
Шумят березы, тополя под куполом небес,
Зовет десантников земля, отчаянных повЕс.
На одуванчики глядя, мальчишка прошептал:
- Там папа мой! Я жду тебя! Ведь ты же не упал! (обещал!)
P.S. – Не взыщите за неточность – у десантников чубов нет… или есть?
=GoldKing=26.07.2012
Oleksandr Takul
7 мая 2021 ·
Мабуть, ви знаєте, що загально прийнятим кольором беретів десантників різних країн є колір "марун" (темно-вишневий). Але точно не всі в курсі, що і совок для своїх повітряно-десантних сил у 1967 році запровадив саме такий колір беретів. Так як же вони стали блакитними? Це дуже цікава і повчальна історія про "вєжлівих людєй", у Празі 1968 року.
Тоді "вєжлівиє люді" у складі двох десантних дивізій були десантовані у Чехословаччину для виконання "інтернациональнага долга", а просто кажучи - для придушення протестів чехів проти совєцької окупації.
Тоді висаджувалось 2 дивізії. Одна була в марунових беретах, одразу чехами ідентифікована, як десантна і чехи почали чинити опір і втрати цієї дивізії були більшими, ніж втрати інших підрозділів окупантів. Друга дивізія навмисно висаджувалась у блакитних беретах для того, щоб імітувати миротворчі війська ООН. При цьому оця "блакитна" дивізія прилетіла на звичайному пасажирському літаку, який на підльоті до Праги запросив аварійну посадку. Сівши, блакитноберетні взяли у заручники беззбройних співробітників аеропорту і забезпечили посадку військових літаків зі зброєю та війсками. Такий цинізм дав можливість окупантам майже без втрат потопити в крові "Празьку весну".
Після цієї "успішної операції", комуністи вирішили замінити вишневий на блакитний, бо агресору завжди подобається видавати з себе миротворця.