Не покидай мене, Музо моя.
Без тебе сумно менi icнувати.
Така красива i щедра земля, -
Я хочу в вiршах її малювати.
Ти, як повiтря, потрiбна менi,
Як промiнь сонця, жаданий рослинi.
Без тебе марнi безрадiснi днi,
Де непомiтно зникають хвилини.
А руки тягнуться так до листа,
З таким бажанням йому розповiсти,
Про те, що доля моя не пуста,
Коли думки такi свiтлi та чистi.
Не покидай мене, Музо, зажди!
Моє серденько для тебе вiдкрите.
Ти менi подруга була завжди,
А мої вiршi для мене, як дiти...