Надiя

Валентина Тараненко
Ти – той ,-кого недокохала,
Про кого мріяла завжди .
Тебе у снах я зустрічала,
Про тебе всі були мети.

Але і зараз ти не поруч –
На жаль – я мрія не твоя.
Серця єднає долі обруч –
Я свій – не тому віддала.

Ти любий ,навіть і не знаєш,
Що я існую на Землі .
І тому -, мабуть все гадаєш  –
Чом посміхаєшся  вві сні .

А то –моя, Коханий, Мрія –
Тебе ласкати прилітає.
Адже жива моя НАДІЯ  –
Вона велику силу має . . .