На подвір’ї біля хати
Росла собі вишня.
Вона ростом невелика,
Але така пишна.
Із весною цвітом біла,
Мов та наречена,
А літечком рум’яная
Сонечком кроплена,
Осінню золотава,
Як заморська пава.
Взимку срібляста,
Ще й трішки лукава.
Я люблю свою садибу,
І рідну природу,
Ще й тебе , маленька вишня,
За чарівну вроду.