Не питай, чому вітер у полі
За птахами бадьоро летить, -
То моя розгулялася доля,
Дорога їй життя кожна мить.
Не струнка вона вже та не юна,
Та від того вона не сумна,
Бо для неї життя - подарунок,
Тому в серці співає весна.
приспів:
Доля моя, доля,
Квітни та радій.
Є у тебе воля
Серед світлих мрій.
Є у тебе віра
В краще майбуття,
Та любов безмірна
До свого життя.
Не питай, чому білі лелеки
З першим сонцем додому летять,
Бо то я повертаюсь здалека,
В рідний край де мені благодать.
Серед квітів казкових зростала,
То ж душа моя прагне сюди.
Тут я вперше в житті покохала,
Тут щаслива була я завжди.