http://www.stihi.ru/2005/12/29-1896
-----------------------------------
с укр. - по мотивам Ларисы Вировец
Сирень небес каймою ржавою
Заката - обметает окна.
В трущобы улиц сверхдержавою
Огни вплывают... Что в них проку?
Привычно день под горку катится:
Жизнь проплывает кротко, коротко
В обычном кресле, в старом платьице,
В чердачном кубрике над Городом,
Что слова на родном наречии
Не скажет, словно ты чужая
В краю своём...
Любуйся ж вечером,
Закатный отблеск провожая
За окоём...
И жизни кружево
Плети из сокровенных слов,
Забытых, но с рожденья суженых –
Основы всех твоих основ.
Оригинал:
Іржавіє бузкове небо і
щільніше тулиться до вікон,
у нетрі вуличні занедбані
пливе вогнів яскравий віхоть.
Спливає рік, спливають сутінки,
життя спливає ледь помітно
у кріслі цім, в дешевій суконьці,
в горішнім поверсі над містом,
що й слова не промовить рідною
до тебе, наче ти чужинка
у цих краях... Милуйся ж мідною
густою барвою з відтінком
нічного неба, та мереживо
свого життя плети із слів,
в шухлядках пам’яті збережених...
Поки твій ґнотик не зітлів.
2010