***

здрастуй. я тут
я приречена я позбавлена снів
моя кров прогоріла сіллю
голосами пожежі

вежа тіней
на опалених ребрах моїх
простягнувшись на північ
стирає кордони і межі

тисячі рук попелом у вікно
тисячі рук оплітають землю і камінь
рваний від вуха до вуха
іконний рот
харкнувши кров'ю
сміється тонкими вустами

здрастуй. я тут
ідеальний творець гріха
майстер інцестів як волі до тліну і смерті
мокра і темна 
пружна гірка ріка
я укриваюсь теплим порохом мертвих