***

САТИСФАКЦІЯ

Козацькі пісні, оселедець, в кутас
Гаптований кунтуш, та не для прикрас,
В прадавнім звичаї рубались на смерть,
Бодай зберегти свою лицарську честь.

Жаль живу я в двадцять першім, а не у сімнадцятім.
Підлі нині у пошані – без страху жиють.
Все продажне – всі суди, докази, і алібі.
Спреведливим був і є тільки Божий суд.

Ради правди нам святої –
Стати з ворогом до бою,
Де під цівкою пістоля
Кривди стріти переляк.
Чи, як у старім романі,
Дзвінко вдарити шаблями –
Хай від Бога перемога,
Чи китайка на очах?

Козацькі пісні, оковита в чарках.
На жаль прочитаєш тепер лиш в книжках,
Про те, як за правду ставали на герць.
Про мужність козацьку, про лицарську честь.

Жаль живу я в двадцять першім, а не у сімнадцятім.
Без юриспруденції куплених судів.
справи кращої нема, в справі сатисфакції.
Окропити кривду правди кров’ю ворогів.

Кобзарські пісні, про козацьке життя.
Шляхетні звичаї спливли в небуття.
І в душах бездушних, там підлість і лесть.
А совість забута, і мужність, і честь.