Я - осiння...

Сніги, вогонь і врешті - змив дощами
Що так плекала посеред життя.
Стихіями вщухало те кохання..
Із ними я - осіння, вже не та...



Відгук на «***» Олеся Вильчур
http://www.stihi.ru/2010/11/26/5426