http://www.stihi.ru/2010/02/27/2951
Лесов осенних факелы пылают,
Растаял журавлей косяк в ночи.
Дождь-надоеда за окном рыдает,
А я лежу тихонько на печи,
На кожушке, тепло – сердечко радо,
Окуталась бабусиным рядном…
О лучшем и мечтать уже не надо,
Сюда душой стремилась я давно.
Давно хотелось в деревенской хате
Впитать слова осенних словарей,
И, глядя на вихренье туч лохматых,
Благословить к отлёту журавлей...
Полузгать белых семечек из тыквы,
И на скамье лущить фасоль хотелось...
От сказочных зеркал уже отвыкнув,
Взглянуть - и, Боже мой! – помолодела!
Оригинал
Горять лісів осінніх смолоскипи
Горять лісів осінніх смолоскипи,
І пролітають журавлів ключі,
Набридлий дощик сиротливо хлипа,
А я лежу тихенько на печі...
Кожух тепленький встелено насподі,
А зверху ще бабусене рядно...
Ну що ж, на краще й сподіватись годі -
Цей відпочинок визрівав давно...
Давно кортіло у селянській хаті
Під дощик назбирать осінніх слів
І, дивлячись на хмари пелехаті,
Благословить у вирій журавлів...
Полузати насіння гарбузове,
Полущити квасолю на ослоні
І, у люстерко втупившись казкове,
Не помічати, що біліють скроні...