На фото - портрет молодого Павла Тичини.
***
Пародiї – це не образа, а лиш пiдтверження популярностi.
***
Стоїть у полі, мов дубина
Павло Григорович Тичина...
***
Дайте мені кирпичину,
Я уб’ю Павла Тичину.
***
Ой, Павло Тичина -
Любий наш проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкiн,
Та нема Дантеса...
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!
***
Варiант:
Ти ж бо й академiк,
Ти ж бо i проХвесор,
Пишеш ти, як Пушкiн,
Та нема Дантеса...
Дайте кирпичину!
Я уб’ю Тичину!
***
На майдані біля церкви
Революція іде.
«Хай чабан - усі гукнули, -
За отАмана будЕ!»
Павло Тичина
Біля церкви коло бані
Спить Тичина в чемодані.
Дайте мені кирпичину,
Я приб’ю Павла Тичину.
Авторство цих пародiй приписується Володимиру Сосюрi.
***
Та школярі вважали:
«Краще з'їсти кирпичину,
Ніж читать Павла Тичину,
Бо нема нiчого гiрше,
Як учить Тичини вiршi»
***
А це народна пародiя на обох поетiв – на Павла Тичину та Володимира Сосюру:
«Засосюрилося море,
Затичинилась земля!»
***
«Проти мурів, проти молу
в нас бадьорість комсомолу —
ще й підмога йде:
збільшовиченої ери
піонери, піонери —
партія веде.
партія веде.
Неповторний, невмирущий...
Хто ж од нас у світі дужчий?
І з яких країн?
Ми плануєм творчі гони —
за колонами колони,
та все ж як один!
та все ж як один!»
Павло Тичина
Народна пародiя на вiрш Павла Тичини «Партія веде»:
«Наш Тичина пише, пише,
Та все бiльше, та все гiрше.
І з яких причин?
Наш Тичина пише вiршi,
Та все гiршi, та все гiршi,
та всi як один,
та всi як один»
***
Коли я читав вірш:
На майдані біля церкви
Революція іде.
«Хай чабан - усі гукнули, -
За отАмана будЕ!»
я вважав, що рiч йде про майдан та церкву в невеличкому селi. Та спочатку Тичина написав цей вірш про Симона Петлюру:
На майдані біля церкви
Революція іде.
«Хай Симон - усі гукнули, -
За отАмана будЕ!»
Спочатку майдан - це про площу Богдана Хмельницького в Києві, а церква - то Софійский собор.
Перекувавшись з нацiоналiста в бiльшовика, Тичина замiнив Симона чабаном.
Поет Олександр Олесь написав 11 травня 1928 року вірш-докір, яки є відгуком на твори, писані Тичиною на замовлення партiї бiльшовикiв:
«І ти продався їм, Тичино,
І ти пішов до москаля?
О, бідна мати, Україно,
В журбі головонька твоя.
В кривавім морі по коліна
Стоїть без сорому в очах
Поет, колишній наш Тичина,
І прославляє смерть і жах.
Прилюдно б'є катам поклони,
Катів виспівує в піснях.
А з-під землі ідуть прокльони
Борців, розп'ятих на хрестах.
Іудо, ти шляхетний жиде,
Пішов, повісивсь в самоті.
Павло Тичина… цей не піде —
Він сам розіпне на хресті».
***
А це моя пародiя до портрета Павла Тичини. Примірно в 1940 році вийшов збірниик поезій з його портретом. Тоді мені здавалось, що на фото Павло Тичина в спідній сорочці. Я склав вірш:
«Встав спрсоння,
Сiв на підвконня,
Написав цю книжку
всiм надивовижку».
Олег Кiсiльов
***
Це вже не пародiї, а дiйснi віршi Павла Тичини. Цi обидва вiршi були надрукованi окремими книжками з малюнками:
«Трактор в полi дир-дир-дир,
Ми за працю, ми за мир…»
***
«А я у гай ходила по квiтку
ось яку!
А там дерева-люлi,
I все такi зозулi:
ку
ку!
Я зайчика зустріла,
Дрімав він на горбку.
Була б його спіймала -
Зозуля ізлякала:
ку
ку!»
***