Барвінковими літами
Одійшло моє дитинство...
Озирнулось, посміхнулось,
Щоб прийти в дорослі сни
Синім небом на світанку,
Жовтим квітом, що на ганку,
Стиглим яблуком червоним,
Білим клекотом лелек...
Щоб мене в моїм коханні
В чорнім смутку в мить розпуки
На плече поклавши руки,
Від журби уберегти...
Роздуми від http://www.stihi.ru/2012/09/16/4593