Летить на південь вслід птахам одежа літа,
Гуляє вже в його листках осінній вітер.
Його тріпає, як мій чуб на білих скронях,
Кидає лист кремезний дуб в мої долоні.
Його пришпилю на вікні як пам'ять літа,
Чіткі прожилки то вік мій, теплом зігрітий.
Мої літа, мов листя, різні в порі осінній,
У снах змішались ранні й пізні як одне ціле.
Завжди рахую чітко свій вік життя і долі,
Тепло від літ несе лист осені в долонях.