из Игоря Муратова
* * *
Ирпень. Весна близка до боли.
И в тучах день-черноголов.
Мы жжём черновики с тобою…
Давно. Любовь ли не любовь?
Её, возможно, мы желали
Тогда интимною порой,
Да всё черновики мешали,
Мешал монашеский настрой.
Как вспыльчивы слова поэтов,
Категоричность – напролом.
И горечь вредной сигареты,
И ворохи черновиков.
Подумать стоит мне о том лишь:
«Любовь»… Вернитесь вновь ко мне,
Ирпень и Лина.
Всё, что вспомнишь
Горит и корчится в огне.
17 июля 1967
* * *
Ірпінь. Весна, близька до болю.
У хмарах день-чорноголов.
Чернетки палимо з тобою...
Давно. Любов чи не любов?
Її, можливо, ми бажали,
Але інтимної пори
Усе чернетки заважали,
Чернечі наші вечори,
Слова разючі, як багнети,
Категоричність — напролом,
Міцні шкідливі сигарети
І стос чернеток під столом.
То що ж я гарбузів навздогад:
«Любов»... Любов... Не вернеш, ні...
Ірпінь і Ліна. Кожен спогад
Горить і корчиться в огні.
17 липня 1967