из Игоря Муратова
* * *
Костры, как кратеры горят.
Послушны сельские вулканы —
И яркие, как будто канны,—
Дач поселковых благодать
Для катаклизмов неприметна...
А где-то хищно дремлет Этна
И кратеры вовсю дымят.
1971
* * *
Маленькі кратери багать,
Слухняні селищні вулкани,
Яскраві, мов тутешні канни,—
Інтимна дачна благодать,
До катаклізмів непричетна...
А десь дрімає хижа Етна
І справжні кратери димлять.
1971