Я ховаю свої думки у чорну скриню.
Близько четвертої, світає.Я не сплю.
Carpe diem,лови момент. Життя- хвилина.
Воно нелегке. Та я так його люблю.
Усі довкола вимкнули гаряче світло.
Мій Київ спить на берегах Дніпра.
Під вікнами гуляє Біле Ікло,
Шукає їжі, та всі пошуки дарма.
А я римую, я зустріла знову Музу.
Коли я в постіль без мейк-апу йшла.
Вона мене забрала в кукурудзу...
На зірки милуватись, у поля.
Яка ж ти гарна, моя Україно.
Які зірки, які поля, лани...
Ти в серці,рідненька моя,завжди єдина.
Куди б мене дороги не вели.
2012