http://www.stihi.ru/2009/07/25/2418
Холодный и промокший сад
Упрятать бы под плащ-накидку!
Деревья обнажились шибко -
Остановить бы листопад!
Забыв о солнечной поре,
Застыл бульвар - гнетут осадки,
Позамерзали все рабатки,
Уже октябрь на дворе…
Спешу домой под тёплый кров,
Пофилософствовать немного -
Постичь то, что дано от Бога:
Дождь из нависших облаков,
Поникший, погрустневший сад
И шорох листьев под ногами,
И церковь – в небо куполами,
И в назиданье – листопад…
Оригинал
На цей холодний, змоклий сад
Якби цератову накидку?!
Як роздяга дерева швидко
Оцей неспинний листопад!
Не зчулась - стали застарі
Бульвару сонячного згадки...
Уже померзли всі рабатки
І жовтень на календарі...
Простую через свій бульвар
У дім мудрішати потроху,
Щоб осягнути як епоху
Цей дощик з посивілих хмар,
Приникшлий, посмутнілий сад,
І шурхіт листя під ногами,
І церкву з давніми Богами,
І цей повчальний листопад.
Иллюстрация из Интернета