На сумнiвах Еви

Августина Остров
А якщо я не втримаюсь тебе ,
Та лишуся твоєї довіри?
Розгойдаюсь на сумнівах Єви
Й розлетяться тверезі мотиви.

Я ж не камінь, я вільне творіння
Хоч з ребра твого  зліплене Богом,
А всі речі, прорісши з коріння,
Мають місце – чисто умовне.

Захмелівши від їдкого диму
Розвернуся до тебе мольбою,
Та у відчаї, що не єдина
Попрощаюсь на щастя з тобою.