навчи мене дивитись у вікно
на зелен світ, що сну готує постіль.
учителько, вже дотліває гнот
безумств і пристрастей, які зібрались поспіль...
багато днів, вони з твоїм ім’ям,
зійшли у мінус, збільшуючи спрагу...
учителько, господарко моя!
коли і як свою допишем сагу?