Для тих дерев немae парасолi...

 
 Отклик на «Якби цератову накидку Пер. В. Тимашовой» (Маргарита Метелецкая)
 



 *
 Змокрiле листя, крап з дерев,
 I тiнi бiгають шугливо...
 Осiнне листопадне диво,
 дощами терте без перерв...

 Ще вчора сонечко було,
 перед очима лiтнi згадки,
 Веселi, без турбот рабатки,
 було, та мабуть загуло...

 Це жовтень, -тiнь i мокротинь,
 то вам не березень Явдохи,
 Коли закрутить знов до дохи,
 вiдпустить,- знову спати лiнь...

 А жовтню вибору нема,
 його листопад натякае,
 Який вже точиться на краI,
 бо далi грудень, н- i зима...
 ***