Ко мне явился оборотень в гости,
Хитро искусство преподнёс своё:
Он коршуном стал, и в припадке злости,
Упал и в темя голубя клюёт.
А вот и сам он — нежный голубочек
В сиянье белых перьев. Верь — ни верь…
А дальше что? Свернулся вдруг в клубочек,
И, став гадюкой, ползает теперь.
Я вырвал жало. Он погиб мгновенно:
Жила в нём лишь отрава неизменно.
1967
ПЕРЕВЕРТЕНЬ
Прийшов до мене перевертень в гості,
Мистецтво хитре показав своє:
Шулікою зробивсь, і з високості
Упав і в тім’я голуба клює.
А ось вже й сам він — ніжний голубочок
У сяйві сиво-білих пер...
А далі що? Згорнувся у клубочок,
І вже — гадюка відтепер.
Я вирвав жало. Він змертвів камінно:
Лише отрута в нім жила незмінно.
1967