* * *
Диктатор жить сто лет на свете
Мог, коль желали так ему
Покорные ягнята-дети,
Рабы, попавшие во тьму.
Диктатор мог и не издохнуть,
И не рассеялась бы тьма,
И доиграл бы фарс, как хохму,
Чтоб раем сделалась тюрьма.
Могли бы вечно по столицам
На кольях головы торчать,
Когда б тебе не заявиться,
Спаситель-смерть…
Да все молчат.
24 октября 1954,
из неопубликованного
* * *
Диктатор міг би і дожити
До ста, як зичили йому
Засліплені ягнята-діти,
Раби, вколінені в пітьму.
Диктатор міг би й не сконати
Тоді, як ждали тайкома,
І фарс диявольський дограти,
Щоб раєм стала нам тюрма.
Й могли довіку на дзвіницях
Відтяті голови стирчать,
Коли єдина рятівниця —
Столика смерть...
Та всі мовчать.
24 жовтня 1954,
з недрукованого