Гарна жінка, незаміжня -
От чому душа щемить,
Що голотою вродившись
Жінку не дістану вмить.
Ой чорнява, ой прегарна -
Зажурився козачок.
Буде пісня, буде слава -
Та чи буде рушничок.
Відізветься щиро-любо,
Ще й бровою поведе -
Не дістанеш, бузувіре,
Добре серце не в тебе!
Не тобі душа співає,
Не тобі вона болить.
Мій коханий то не ти є,
Мій коханий - то лиш мить.
Він - як блискавка разючий,
Він - стрімкий гірський ручай.
Мій коханий - в грудях млосно,
Мій коханий - тоскний жаль.
І цвіте вона, палає
Ще й їй богу пропаде -
Не бувать цьому ніколи!
Буде цвіт цей лиш в мене!
Зацілую до нестями,
У танку заворожу,
Розвеселю не байками -
Правду чисту розкажу!
Буду битися скажено,
Люто буду заступать -
Свою жінку-наречену,
І не дам її віднять!
І доб'юсь таки довіри,
Ніжності без вороття -
Моя друга половинка,
Моє вічне каяття...