Дика тиша полем бродить і збирає в водоспад
Зірки,що по небу ходять,буде власний зорепад.
Вітер трави не колише,не збирає він в танок
Листя,так подібне тиші,що вплелося у вінок.
Біля вікон місяць бродить,голос на вітрах дрижить,
Стихло все,лиш тиша ходить,учить,як на світі жить.
Ранок тихо в дім прокрався,тишу він в обійми взяв.
Може,навіть закохався,але нам він не сказав.
Разом тишу слухать будем,бо вона хоч і жива,
Але все ж,по правді буде,кращі іноді слова...