(Рецензія на вірш Наді Чорноморець “Дощами сіє...”)
http://www.stihi.ru/2011/10/27/2784
Авжеж, Надієчко... і Ви про осінь,
Про схлип тривожний, про її сльозу –
(Це жовтень, плачучи, несе красу),
Несила не прийняти в гай запросин!
Вклонитись дубові, мов дідусеві,
Схилити в шані до землі чоло,
Без слів вступити в мудрий діалог,
Хай навіть дощ – проте гриби веселі!
Фото Сергія Антонова