Ты – доля, ты – судьба, ты в дом не впустишь лиха,
Весенний первоцвет, любовь моя, краса.
Взыскательный огонь: то он мерцает тихо,
То пламенем встаёт, то гаснет на глазах.
И даже в час, когда моё погаснет солнце, –
Я памятью своей опять к тебе вернусь
И постучусь ветлой в знакомое оконце,
На твой зелёный сад святым дождём прольюсь.
ПРИЗНАННЯ
Ти – подруга моя, любов моя і втіха,
Весінній перший цвіт, ясна моя краса,
Вибагливий вогонь: то жевріє він тихо,
То полум"ям зроста, то зовсім погаса.
І навіть в час, коли для мене згасне сонце,–
Я в спогаді своїм до тебе повернусь,
Уквітчаним гіллям постукаю в віконце,
На твій зелений сад рясним дождем проллюсь.