Ніби чайка в руках,
Так і я, що вітрами сповита.
Синім небом до болю
Бринить моя важка хода,
І від того болить моя
Стомлена, зжурена доля –
Птах в мені все злітає,
Та пада – тяжіє земля…
На фото: Пам'ятник Діані Естергазі "Дівчина з чайкою"
http://alteriter.ru/node/88