Пока ещё встречаются знакомые Из И. Муратова

Алексей Бинкевич
* * *

Пока ещё встречаются знакомые
И вопрошают на ходу – Ну как? –
Пока не точкой, запятой влекомый,
Остановлюсь, уставши, – добрый знак!

Боюсь безлюдья улиц многолюдных,
Быть одиноким в жизненном бою,
Боюсь торжеств, сплошных торжеств без будней
И точки безнадёжности – боюсь!


* * *

Ще поки зустрічаються знайомі
Й питають не спиняючись: – Ну як? –
Ще поки не на крапці, а на комі,
Утомлений, спиняюсь, – добрий знак!

Боюсь безлюддя вулиць велелюдних,
Самотності в життєвому бою,
Суцільної святковості без буднів
І крапки без продовження – боюсь!