Вусасте та Смугасте (вільний переклад П.Голубкова, до дня народження С.Я.Маршака)
Жила-була дівчинка. Як її звали?
Хто звав, той і знав. А нам не сказав.
Скільки їй було літ?
Скільки зим, стільки й літ, -
Сорок років? Ні, нівроку,
Їй всього чотири роки.
І було у дівчинки ... Що в неї було?
Сіре і вусасте, і усе смугасте.
Що це таке? Кошеня.
Стала вона кошеня спати укладати:
- Ось тобі під спинку м'якеньку перинку.
Зверху на перинку чистеньку простинку.
Ось тобі під вушка білі дві подушки.
Ковдрочку на пуху, хусточку наверху.
Поклала кошеня, а сама пішла вечеряти. Приходить назад, - що таке?
Хвостик - на подушках, на простинці - вушка.
Хіба так сплять? Перевернула вона кошеня, уклала як треба:
Під спинку - перинку. На перинку - простинку. Під вушка - подушки.
А сама пішла вечеряти. Приходить знову, - що таке?
Ні перинки, ні простинки, ні подушки не видать,
А вусасте та смугасте перебралось під кровать.
Хіба так сплять?
Ось яке дурне кошеня!
Захотіла дівчинка кошеня викупати.
Принесла шматочок мила і мочалку намочила
І водиченьки з котла в чайній чашці принесла.
Кошеня не хоче миться, перекинуло коритце
І в кутку за сундуком миє лапку язиком.
Ось яке дурне кошеня!
***
Стала вона вчити його говорити:
- Котику, скажи-но: мя-чик. А воно їй тільки нявче!
- Котику, скажи: ко-ня-ка. А воно їй знову нявка!
- А скажи: е-лек-тро-струм. А воно їй: няв-няв! Сум...
Ото і все! Ось яке дурне кошеня!
Стала дівчинка його годувати.
Принесла вівсянки-кашки - відвернулося від чашки.
Принесла йому редиски - відвернулося від миски.
Принесла шматочок сала. Воно каже: - Няв! (мов, Мало!)
Ось яке дурне кошеня!
Не було мишей у хаті, олівців було багато.
І один зі столу, з папки кошеня схопило в лапки.
І помчало з ним вприприжку, мабуть, прийнявши за мишку,
І давай його катати - з-під стільця до підкроваття,
Від дверей до табурета, від комода до буфету.
Підштовхне - і хап-царап! Під одну загнало з шаф.
І чекає біля шафи переможного кінця...
Коротка котяча лапа - не дістати олівця!
Ось яке дурне кошеня!
Закутала дівчинка кошеня в хустку і пішла з ним у сад.
Люди запитують: - Хто це у вас? А дівчинка говорить: - Це моя донька.
Люди запитують: - Чому ж лапи волохаті, вуса довші, ніж у тата?
Дівчинка каже: - Вона давно не голилася.
А кошеня як вискочить, як побіжить, - всі і побачили, що це кошеня – вусасте та смугасте.
Ось яке дурне кошеня!
Воно - втім, він згодОм - розумним став котом.
А дівчинка теж виросла, стала ще розумнішою і вчиться в першому класі сто першої школи.