* * *
На западе и ягодно, и радостно,
Вот так всегда б... Домой мне неохота.
Как весело,
приятно,
даже сладостно
Ловить на слух мне дятлову работу.
И почему в густой дубовой заросли,
Лишь стук услышу — сердце замирает?
Ведь есть поверье: дятлы не от старости —
От сотрясенья мозга
умирают.
1 августа 1972
* * *
На заході барвисто, ясно, ягідно,
Отак би — вік. Не хочеться додому...
Як весело,
як затишно,
як лагідно
Ловити слухом дятлову невтому.
Чому у гомінкій дубовій зарості
Мені ті звуки мирні серце крають?
Чи не тому, що знаю:
не від старості —
Від струсу мозку
дятли
помирають.
1 серпня 1972