Ми - слабкі, занадто слабкі в цьому світі, де править сила.
Ми - тонкий очерет. Наші корені - у воді. Наші крила посохли і облетіли.
У діброві, що поряд - кремезні дуби. А у парку Редвуд - гiгантські секвої.
Нам далеко до них, як і їм до нас. Наші світи майже не перетинаються.
Ти кажеш, що найкращі ліки від сутньої втоми - виплакатися і заснути,
а я додаю, що треба не грати ролю сильної жінки чи чоловіка,
бо сила і слабкість, як інь та янь, що міняються місцями,
бо все, що кругле котиться, а пласке пливе і все вібрує, вібрує, вібрує...
Сильна взаємодія* бере своє: веселка зливається в біле_біло
Слабка взаємодія** - всепроникна і запашна тільки запаху того ми не чуєм.
Нейтрино вловити - зась! Скільки треба зусиль, мегатон.
То у чому ж сила, сестро!?
Витри сльози, не плач!
Без слабкості нема сили...
P.S.
Слабкість породила силу, колір, аромат, смак, дивність, глюони, піони, кварки.
Все це фізика-дзен, порожнеча, мовчання Будди...
Примітки:
*Сильна ядерна взаємодія найпотужніша з взаємодій. Однак, вона проявляється на малих відстанях (10-15 нм, відстані співмірні з розміром ядра атома), пов'язує разом кварки, об'єднуючи їх в адрони, а також пов'язує протони і нейтрони в ядрі атома. Частинками-носіями сильної ядерної взаємодії за сучасними уявленнями є глюони. Їх всього 8 типів, кожен з яких має нульову масу (маса спокою) і нульовий заряд.
**Слабка; взаємоді;я — одна з чотирьох фундаментальних фізичних взаємодій між елементарними частинками поряд із гравітаційною, електромагнітною і сильною взаємодією. Найвідомішим її проявом є бета-розпад і пов'язана з ним радіоактивність. Взаємодія названа слабкою, оскільки напруженість відповідного їй поля в 1013 менша, ніж у полів, що утримують разом ядерні частинки (нуклони і кварки) і в 1010 менша за кулонівську на цих масштабах, проте значно сильніша ніж гравітаційна.
(взято із Вікіпедії)