Чому в роцi так мало осенi?
Але й чверть його - теж щастя…
Озимi сiють. Яровi скошенi.
Дiдуганам ломить зап`ястя.
Мiсцевий двiрник щоранку
Скрупульозно збирає листя,
А хтось, на свою забаганку,
Розкидує серед обiйстя.
Висиджує молодь на лавах,
Мерзне, чiпляє застуду.
Худоба блукає в отавах
Серед простору й бруду.
Листя у вальсi врочисто,
Спадає крiзь щiльний туман.
Вкриває золотом мiсто
I мокрий старий майдан.