ранок
гімн
підйом прапора
триколору зубної пасти
збита похмільним дрижанням
склянка
тілом прозорим
бється об кахлі
дзвінко підстрибує
наче риба
світить лускою
видихає
вітер із сіллю
трьох океанів
чуєш дзвін
крик
сурма
глас господень
і ти смієшся
хутко скидаєш
шкарпетки
капці
босий
повільно
балетно-граційно
ти опускаєш
ногу на скалки
пальці п'яти
втискаєш глибше
ділиш вагу
напружуєш мязи
робиш вагомішим тіло
з-під ванни
пальці нічних портьє
вибирають
скельця з порізів
у кожен розріз
світло впускають
і запах мяти
так ритуал допомоги
завжди
слідує за ритуалом покути
дзвонить телефон
голос що снився
минулої ночі
хрипко говорить
кидай усе
виходь надвір
лягай у сніг
тут сьогодні
Різдво