Людина пориву мо х думок

Дана Витка
Вчора, тебе вже може не бути,
Вчора, ти залишишся десь на дні цукрового сиропу.
Ти забереш з собою все те, що накопичувалось цілими роками.
Роками?
Ооо...ні!
Це була всього лиш хвилина,
хвилина коли ти залежно дивилась у даль ефіру.
І намагалась зібрати всі ті хаотичні думки воєдино.
Ти була для мене усім.
Напевно я не зможу сказати більшого,
чим те, що саме ти, була: - людиною, пориву моїх думок!

Ти не зрозуміла нікому.
Напевно не зрозуміла навіть - собі.
Ти з усіма але в той же час - сама.
З їхнього міркування ти була апріорного значення для всіх тих,
хто шукав у тобі натхнення.