велика вода

Галина Танай
гострі годинники хрипко відхаркують час
тягнуться терпкими жилами
кривляться від крепатури
чекаєш на знак
на дзвін під затерплою шкурою
за чверть четверта
приходить велика вода
темно іскриться вигладжена і прокурена
вода проступає по стелі як палімпсест
сочиться як цукор із сукровицею
з ножа убивці
стікає в кутах
по сухотно-рум'яних вилицях
над тобою згинається теплий вигнилий дах
і влягається криво як плечі каліки на милиці
велика вода
звиває воронки між пальці
велика вода
затікає в колінні чашечки
серце в тобі перекочує кров наче кашу
надсадно і глухо тріпоче бордовим м'язом
лущить зсередини ребра на пластівці
велика вода
вигинає тебе наче чашу
і плещешся б'єшся
хитаєшся кривишся хилишся
викручуєш горло до хрипло-багряного дна
ріка замикає кільце
і усе що лишається
піднятися скинути одяг і тепла ріка
прикриє тобі перестрілену голу потилицю
і виведе вгору по мокрих іскристих слідах