Я рідну мову полюбив, напевно, через Вас,
Зуміли Ви донести й передати її вроду.
Є мова однією з найкоштовніших прикрас
І найціннішим скарбом кожного народу.
Ось так і наша – неповторна й чарівна,
Лірична, милозвучна й особлива.
Нею написані вірші Шевченка і Франка
І лиш про неї можна з гордістю сказати – справжнє диво!
Такої мови в світі більш нема,
І зберегти її задача нашого народу.
І зразу згадуються класика відомого слова:
«Як парость виноградної лози плекайте мову».
То ж ми повинні цінувати й берегти
Все те, що ми отримали у спадок.
Щоб мова наша розквітала і жила,
А не перетворилася з часом в одну із історичних згадок.
То ж дякую Вам щиро і вклоняюся до ніг
За те, чого мене в житті навчили.
Це,певно,й є всім сенсом вашого життя –
Щоб діти знали рідну мову, шанували і любили!