Мерехтять у синьому небі зірки ...
І здається, ніби відбиток у дзеркалі,
Раптом десь поруч, з темряви
Заблискають такі ж самі яскраві зірки!
Вони дають нам світло і надію вічну.
Як добре дивитися на них!
Мені здається що скоро побачу їх зблизька...
Вони переповнюють мене сяйвом своїм.
Лежу я на гладкій траві, милуючись на небо ....
Скільки зірок? Не злічити їх!
Як чудово в тихій ночі дивитися на них! ...
Мені не забути цієї ночі ...
Вони мерехтять блідо блакитним сяйвом,
Ніби на прощання зі мною!
Ось моя яскрава зірка блищить сяйвом променів.
Боляче на неї мені дивитися:
Сліпуче світло осяяло мене!...
А десь там, у далині, є Віфлеємська зірка.
Часом згадую її. Ні, її не забути ніколи!
Я люблю милуватися на зорі ...
Валерія Собіна
08.02.2012 р.
Переклад з російської: http://www.stihi.ru/2012/11/08/8223
Перекладач: Братіслав Лібертус