Люблю землю, де народилась;
Люблю свій ліс, свої поля,
Усе, що є і що з'явилось,
Всі закутки й відомії місця!
Люблю вишневий сад близ дому,
Закохані виспіви солов'їв.
Люблю вечірню перевтому
І клопітливий шум моїх дощів!
Люблю співучу, щебетливу мову,
Свою історію, своїх дідів,
Старі традиції мого народу,
Чарівність й далечінь моїх краів!
Моя країно! Рідна земле!
Люблю тебе до дрібничок!
Люблю усе в тобі до зерня,
До широти усіх стежок!
..........................
Ненавиджу державу, де живу!
Свиней, які керують нею!
Знедолено країну! Ох чому
Розвалини потурані не склеїть?!
Ненавиджу озлоблений оскал
І крик його, і злість, і срам!
Чужий, не мій політики підвал...
Живу не серед них, не там!
Ненавиджу лукаву владу,
ЇЇ розмірену й облудну схему!
Розкритиковано принаду
Брехливо зіграним вертепом!
Чужі мені огидні байки,
Розказані народу управлінням!
Як хочеться зірвати маски
І з серця вирвати сумління!