І знову непобачене - відчути,
І голос ваш за мить до слів почути -
Ще несказанне – тільки-но в думках
Сама скажу – та занімію раптом.
Що з нами? То таке магічне коло
На відстані років – та все навколо?
Несказане. Та погляд ваш жаданий
Мені недуга... Мовчки стоїмо…
І знову непобачене – почути.
Якого щастя нам така спокута
Чи то розрада? Тиша... Все одно,
Ще мить.
І згасло.
В темряві.
Вікно.
Вольный перевод Автора
И снова обратиться в слух...
Предвосхищая слов явленье,
Опередить на полмгновенья
Движенье на изгибе губ...
Произнести так сразу, вдруг
Все то, что Вы сказать хотели.
Все так же неразрывен круг,
Все так же мучает недуг
Глаза...У горестных молчаний,
У самой бездны осязаний
Стоим не разнимая рук.
И снова обратиться в слух...
Произнесенное объятье...
Что держит нас? Печать заклятья
Или блаженства? Все равно...
...Давно погасло то окно,
Откуда музыка звучала...