Сидить в темницi баба Юля

Олег Омелянчук
Сидить в темниці баба Юля
Плете косу біля вікна,
А за вікном кує зозуля,
А в косах баби - сивина.

А бабі сниться заграниця
І права чешеться рука.
А що? Вона - ще ж молодиця!
Десяток шостий ще. "Пака"...

До грошей, каже, ще дорветься.
"Сваго я вже не упущу!
Нехай Кірєєву гикнеться.
За все лягавим атамщу!

А вам, а вас, а ви..."- та й плаче.
А сорок з чимсь мільйонів нас!
І ми не знаємо, неначе:
Чому ціна така на газ!

Чому всіх нас - в табун і скопом,
Старих, малих - усіх підряд -
Женуть, мов скот кудись в Європу?...
Хто з того матиме "відкат"?

"Хто?" - Це питання наддержавне!
Воно єднає "цих" і "тих".
І кольори знамен безславно
линяють в "біло-голубих".

Так що, бабусю, будьте рада -
Лікують, кормлять "надурняк",
А Вам ще ж півтора мільярда
Вернути треба як не як!

Здоров'я вам усім на зоні!
Бо "від суми і від тюрьми..."
Коротше, розпрягайте коней!
А нам? А нас без нас, а ми...