Козаче, козаче візьми мою долю
збирайся в дорогу та йди
Козаче, козаче до чорта чи бога
мене за собою веди
Ти бився за правду, за честь, за свободу,
за волю для внуків й синів
стомившись від битов зайняв ти стодолу
і в мирі своєму нарешті спочив
Не знали більш землі ворожих нападів
не лилась на землю гарячая кров
Козак жито жав та кожному радив,
що жить треба в мирі, а не у війні знов
Та десь за горами загриміли гармати
прокинулось лихо та полилося в край
Козаче, козаче не час спочивати
коли лихо нищить твій обраний рай
Він взяв мовчки шаблю спалив свою хату
Нічого щоб його не тримало повік
Готовий він був і до смерті і гарту
Бо життя козака - не довгий той вік
Він зник рано-вранці лишивши по собі
Лиш зоране поле, вугілля та дим
Він згинув в бою у смертельній утробі
І гинули інші від шаблі й пістолю
потрапивши в пекло одразу за ним.