Перевод с украинского
http://www.stihi.ru/2012/12/17/9010
Боль одиночества, что гнёт,
Дамокловым мечом повисла –
И в ней искать не стоит смысла,
Когда под вечер завернёт…
И кулачок мой – не засов
И вовсе даже не угроза…
Зима… и снова пекла проза
Под гулкий перестук часов…
Рисуй, придумщица, спаси
Все абрисы воздушных замков.
Построй надежды на обломках
И счастья крошечку внеси
Хотя бы в зимние вирши
В заснеженных лесах души...
Оригинал:
Несамовита самота
Торує стежку біля серця -
Дарма допитуватись сенсу,
Коли під вечір огорта...
І мій малесенький п'ястук
Для неї зовсім не загроза...
Зима...Узнов - пекельна проза
Під дзигариний перестук...
О, мрійнице, малюй, малюй
Шпилі повітряного замку,
Будуй надії на уламках
І щастя крихітку вполюй
Хоча б в зимовому вірші
В засніжених лісах душі...